Збірка оповідань авторів із різних регіонів України про темний бік Львова, який не прийнято рекламувати у листівках для туристів.
Література, яка навмисно не звертає уваги на окремі сфери життя, завжди буде неповноцінною, обмеженою, напів сліпою та врешті залежною, вторинною щодо тих літератур, які ці сфери життя увагою не оминають. Наприклад, антологія “Русские цветы зла”, укладена Віктором Єрофєєвим, вийшла в Росії ще у 1997 році. Читаючи її, багато раніше не знайомих із сучасною російською літературою людей відкривають для себе нових і несподіваних авторів. Аналогічні видання є й у Великобританії, Іспанії, Італії, США та багатьох інших країнах. Вони є необхідними, бо національна культура завжди утримується в межах певного сосуду, який має не лише стінки, але й дно - назвемо його хоч контркультурою. І нехтувати увагою до дна було би вкрай безвідповідально, бо тоді й вся культура існувати як цілісне явище не зможе.
Але, оскільки українська література нарешті наздогнала в цьому напрямку світову, то варто тепер звернути увагу на тих, хто виборов нам перемогу в цій кампанії.