Марія Фариняк через злидні змушена віддати сина, дев‘ятирічного Михайла, на виховання родичам покійного чоловіка: вуйкові Стефану, власникові книгарні, та цьоці Касі, суворій жінці, не задоволеній появі чужої дитини в домі. Так починається історія хлопчика Міська Фариняка, який жив на початку ХХ століття, що дивно переплітається з історією Михайла Фариняка, чоловіка з початку ХХІ століття. Це історія дитячої дружби й недитячих зрад, родинних скелетів у шафі та любові, яка крізь століття рятує життя і без спільної крові таємничо поєднує двох однофамільців.